Дещо з історії Нового замку в Кам'янці

Заремба О.

Новий замок в Кам'янці-Подільському  безперечно є унікальною пам'яткою оборонної архітектури 17 ст., принаймні в масштабах України.

На жаль його вивченню, не кажучи вже про реставрацію, або хоча б банально охорону, приділяється неприпустимо мало уваги. Історики, археологи та краєзнавці чомусь воліють перейматись проблемами пов'язаними з середньовічним Старим замком забуваючи при тому, що замок новий є не менш цікавою та цінною пам'яткою архітектури.

Немає сенсу  детально зупинятись на загальновідомих фактах, згадаємо лише основні моменти - Новий замок побудовано з західного боку Старого замку на високому кам'янистому мису в період з 1617 по 1621 роки. Проект, креслення, або хоча б ескіз за яким будувалось укріплення наразі в історіографії не відомі.

 За типом укріплення Новий замок близький до так званого “горнверку” -  два напівбастіони об'єднані куртиною. До нашого часу  Новий замок дійшов не в ідеальному стані, на супутниковому фото видно, що повністю відсутнє облицювання південної ділянки сухого рову аж до південного півбастіона включно.Відомо, що облицювання валів з південного боку  було використане в середні 19 ст для побудови однієї з церков міста.

Крім цього видно, що зруйнована також північна куртина. Коли і за яких обставин це відбулося?



Фото 1865 року:

фото  1874 року:

А от це вже фото з альбому 1885 року

Отже стіна була розібрана "зникла" в період між 1874 і 1885 роками.

В Державному архіві Хмельницької області зберігаються документи, що можуть пролити світло на обставини того, як це сталось.

Перший документ це доповідний лист виконоючого обов'язки пристава 1 стану на ім'я подільського губернатора в якому повідомляється про подію, що сталась в ніч з 28 на 29 червня 1872 року  в замку. Згідно повідомлення стався провал землі за північною стіною нового замку біля дороги на Підзамче. Причому, під час обвалу землі стіна залишилась цілою, тільки посунулась в перед, а земля перед стіною (між стіною та дорогою) в наслідок провалу піднялась на  висоту близько 70 см. Не дивлячись не те, що стіна встояла, в ній утворився ряд тріщин, через що виникла загроза повного її руйнування, що без сумніву становило небезпеку для жителів передмістя Видрівки. [ХОДА ф. 227. оп. 2 . - спр 11064.-арк.68 ]

Для обстеження місця обвалу губернською управою було відправлено інженера Костенєцького. Його детальний звіт про обстеження місця обвалу теж зберігся.  [ХОДА ф. 227. оп. 2 . - спр 11064.-арк.69 - 70] 

Згідно згадуваного звіту внаслідок просідання ґрунту, стіна що підпирала північний вал Нового замку  тріснула в  шести місцях на всю свою висоту і висунулась вперед приблизно на 3м пологою дугою. При чому в звіті зазначалось, що  стіна майже не просіла - карніз залишився прямий. Ділянка пошкодження стіни мала довжину приблизно 60 метрів, вказаний розмір пошкодження збігається з розміром ділянки де зараз стіна відсутня.

Значно більші трансформації відбулись з грунтом за стіною, він осів до висоти стіни на ширну близько 13 метрів. Перед стіною, як вже зазначалось в поліцейському звіті, грунт навпаки - піднявся на висоту більше метра. В західній частині обвалу, ближче до сухого рову  підйому рівня землі не спостерігалось, натомість тут утворились тріщини такі ж як і на ділянці що піднялась.  В тріщинах що утворились спостерігались рештки кам'яних склепінь.

В ході складення звіту інженером Костенецьким також було проведено опитування свідків події, які розповіли, що, під час обвалу, було чутно гуркіт та звуки подібні на стогін або рев (Костенецький припустив що ці звуки були наслідком переміщення маси повітря в пустотах що обвалились).

Причиною просідання ґрунту за північною стіною , на думку інженера, було руйнування склепіння бойової галереї, що знаходилась за стіною.  Доказом наявності галереї були рештки поруйнованих склепінь. Крім того в стіні спостерігались  рештки семи округлих, “ружейних”, бійниць, що виходили в бік дороги. Знаходились вони на висоті 1.40 від рівня дороги, і були близько 20 см в діаметрі. (Цілком можливо, що згадувані отвори, не бійниці, а технологічні отвори для балок, що зв'язували мур).

Крім того в рапорті йдеться і про свідчення місцевих “старожилів” - нібито вони галерею пам'ятають, і ніби вхід в неї був у фланку північного півбастіону. В 1830-х роках його було замуровано для того щоб в галереї не мали можливості ховатись сумнівні елементи.

Підйом ґрунту перед стіною, на думку Костенецького, був спричинений тим, що в контрмінну галерею , розташовану під дорогою вздовж валів і поєднану з боєвою галереєю під північним валом, в час руйнування останнього потрапила під тиском маса землі і повітря.

Найзагадковішим в цій історії є твердження, про наявність в північній куртині Нового замку  бойової (з бійницями) та контрміної галерей. Жодних згадок окрім наведених вище про ці галереї не відомо. Жодних археологічних досліджень  тієї частини Нового замку що нас цікавить не проводилось.  Поверхневим обстеженням Нового замку в наш час виявити сліди галерей теж не вдається. Отже можемо констатувати необхідність археологічних досліджень зруйнованої ділянки північної куртини Нового замку.

Поки такі обстеження не проводились можемо лише гіпотетично припустити існування згаданих галерей і так само спробувати з'ясувати час їх побудови.

Перше можливе припущення - бойова галерея була побудована одночасно з Новим замком.

єдине джерело що відображає північну куртину Новго замку це малюнок невідомого автора опублікований О.Пламеницькою [ПЛАМЕНИЦЬКА Ольга. Castrum Camenecensis  c170-171]

Дослідниця датує це зображення 1650-70 ми роками.  На зображені присутні такі деталі як бійниці на стіні що прикривала фосебрею, бійниці в баштах, тощо. Логічно припустити, що якби в той час в північній куртині була бойова галерея її бійниці теж були б зображені на малюнку. Бійниць там не зображено, але видно, що верхня частина стіни пошкоджена, або навіть зруйнована. Інформації про пошкодження Нового замку до 1672 року в нашому розпорядженні немає. Тим не менш зображення ушкоджень дозволяє припустити в великою долею вірогідності, що замок модифікувався, ремонтувався ще до 1672 року.

Порівняно велика кількість джерел 18 ст. також свідчить про те що вигляд Нового замку протягом століття мінявся відчутно.

Зокрема є згадки про те, що: 

- в 1706-1709 роках поглиблено мури Нового замку, відремонтовано контрескарпи при брамі нового замку, побудовано кордегардію (KRÓL –MAZUR RENATA Miasto trzech nacji. Studia z dziejów Kamieńca Podolskiego w XVIII wieku, Wydaw. Avalon, Kraków 2008. с 162 )

- в 1710-15 роках знову поглилюють рови Нового замку, будують новий міст що поєднував його з старим замком.- в 1720 - 25 обмуровано рови (там само стор 167)

- в 1740 році в листі Яна де Віте до короля згадується що мури занепавші, контр ескарпи треба відновлювати іт д. (там само с.169)

- до 1761 року було побудовано мур що поєднував батарею святої Урсули (південний двір) з Новим замком, та мур що пізніше був підсилений земляним насипом, і що охороняв з півночі Новий замок в районі Підзамецької брами. (Tadeusz Nowak. Fortyfikacje i artyleria Kamieńca Podolskiego w XVIII wieku. Studia i materiały do historii wojskowości.T. XIV cz. I. Warszawa 1973, с 162)

На жаль, наведені дані досить скупі та однобічні, дякуючи ним можемо лише констатувати факт ведення робіт на Новому замку на протязі 18 ст. Певне уявлення про зміни в вигляді горнверку можуть дати топографічні плани Кам'яниця. Наразі їх відомо про існування кількох їх десятків (Наприклад на форумі згадується наявність більш ніж 80 таких планів)

Фрагмент плану 1713 року.

Першим детальним планом фортифікацій Камянця 18 ст вважається план Ренарда 1713 року. що зберігається в Віндзорському палаці в Британії (Пламеницька О. План Кам’янця-Подільського Бенедикта Ренарда 1713 року в корпусі історичних планів міста: До 300-річчя створення / О. Пламеницька // Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини . - 2013. - Вип. 9. - С. 155-168. ) Ольга Пламеницька вважає цей план достовірним джерелом з історії укріплень Кам'янця. Північна куртина Нового замку зображена  майже прямою, з ледь помідним вихідним кутом в тому місці, де закінчується  сухий рів. В самому рові, поперек був траверс(R), а  при вході в рів з боку Підзамецьких воріт існували укріплення з кілків. (можливо протикавалерійські загородження, що широко використовувались в 18 ст.). На жаль жодних підземних комунікацій та приміщень в Новому замку не позначено.

Далі дякую пану Кamienec за поправки щодо інформації по планам 18 ст.

План 1735 року.

На більш пізніх планах біля Північної куртини за Підзамецькою брамою виникають певні обєкти, які гіпотетично можна ідентифікувати як траверси-балки, контрфорси або канави. На плані складеному Яном Де Вітте, таких обєкти три і вони виділені червоним кольором як такі що лише в проекті.

На плані 1735-1740 х років на цьому місці вже зображено чотири об'єкти як існуючі.

І нарешті на плані Камянця 1746-1750 років зображено ряд з вже існуючих шести обєктів і їх розміщення ідентичне розміщенню бійниць - пройомів позначених Костенецьким.

План міста  1761 - видно зміни  в північній куртині. В тому місці, де закінчується контрескарп і далі до Польної брами, куртина малюється випуклою дугою з кількома об'єктами що до неї примикають. Можна припустити що вони виконують функції траверсів або контрфорсів.

Майже так само зображено цю ділянку куртини на плані 1780-х років . Тобто в 40х-60х роках 18 ст ця частина Нового замку очевидно була реконструйована.

План міста 1761 року

План Нового замку 1780х років.

Наразі можна констатувати, що ясність в питанні як саме виглядала північна частина Нового замку можуть дати археологічні дослідження. Крім того великий об'єм матеріалу по історії фортифікацій Кам'янця 18 ст теж все ще чекає на своїх дослідників.