Колекція ґудзиків з розкопок 2016 року на площі Польський ринок у Кам’янці-Подільському
Повідовлення любязно надане археологами
Кам'янець Подільської
охоронної археологічної експедиції
Кам'янець Подільської
охоронної археологічної експедиції
Ігорем Стареньким,
та Павлом Нечитайло
та Павлом Нечитайло
На сьогодні в Україні починає набувати популярності філобутоністика – колекціонування та вивчення ґудзиків. Ці предмети не є чимось рідкісним серед знахідок, виявлених у ході археологічних досліджень. У цій публікації ми звернемося до ґудзиків, знайдених у розкопі №3 на площі Польський ринок у Кам’янці-Подільському у 2016 р. Їх загальна кількість становить 12.
До XVII ст. можемо віднести ґудзик з литої бронзи та вставкою зі скла. Ширина вушка ґудзика становить 0,3 см, висота вушка – 0,3 см, діаметр отвору – 0,2 см, діаметр кільця – 0,7 см, діаметр тулуба – 1,0 см, діаметр кінця – 0,5 см, маса – 2,26 г. Поверхня металу окислена. У вушко вставлене кільце, виготовлене з округлого в перерізі дроту діаметром 0,15 см, краї з’єднані та спаяні. Вушко прямокутної форми зі зрізаними гранями. Від вушка до скла бронза у вигляді квітки. Через тулуб у вигляді скляної кульки проходить бронзовий стрижень, його кінець виходить за скло та оформлений у вигляді квітки, аналогічної тій, що зверху ґудзика. Скло прозоре (рис. 1.1). Виріб віддалено нагадує ґудзик з Лелюхівського монетно-речового скарбу та з поля Берестецької битви.
До виробів ІІ половини XVII ст. можемо віднести 3 ґудзики, походження яких можемо пов’язувати з періодом Кам’янецького еялету (1672-1699 рр.). Найціннішою знахідкою став ґудзик зі срібла, бронзи та сердоліку. Висота виробу 1,9 см, діаметр – 1,5 см, діаметр каменю – 1,2 см, висота каменю – 0,3 см, маса – 2,97 г. Основу виробу становить 2 бронзові пластина: скручена конусом нижня частина та у вигляді обрізаного конуса верхня пластина. Поверх основи ажурна сіточка, виготовлена зі срібла. Нижня частина срібної сіточки виконана у вигляді 4 шестипелюсткових квіток, розділених вертикальними перемичками; нижче квіток спіральний завиток; у центрі квіток та завитків крапки блакитної емалі. Верхня частина срібної сіточки у вигляді 8 спіральних завитків, центри яких прикрашені крапками емалі. Верхня частина прикрашена ограненим сердоліком, у центрі якого срібний стрижень (рис. 1.2-3). Ще один ґудзик виготовлений зі срібла, прикрашений гравіюванням та позолотою. Висота виробу 1,7 см, діаметр тулуба – 1,0 см, висота вушка – 0,7 см, ширина вушка – 0,5 см, маса – 1,36 г. Поверхня деформована через механічні пошкодження. Тулуб правильної кулястої форми з невеличким вістрям, його поверхня вкрита гравіюванням у вигляді геометричних орнаментів. Вушко краплеподібної форми, плоске, припаяне до тулуба в одній площині (1.4). Аналогічні за формою вироби знайдені на полі Берестецької битви], біля с. Засулля. Ще один ґудзик відлитий з бронзи. Його висота становить 1,2 см, діаметр тулуба – 0,7 см, діаметр вушка – 0,5 см, діаметр отвору – 0,3 см, маса – 1,61 г. Тулуб ґудзика округлої неправильної кулястої форми. Вушко плоске, з’єднане з тулубом нерухомо, в одній площині; отвір циліндричний. На вушку помітні сліди проточки (рис. 2.1). Ґудзики такого типу мають численні аналогії, зокрема з поля Берестецької битви.
Ще 5 ґудзиків можна віднести до ІІ половини XVII – І половини XVIII ст. Один з них відлитий з бронзи. Його діаметр 1,7 см, товщина – 0,3 см, маса – 3, 24 г. Поверхня окислена. Ґудзик округлої форми, край нерівний. У поперечному перерізі еліпсоподібний. Більша частина вушка з отвором втрачені, залишився фрагмент висотою 0,3 см. Вушко було припаяне. Інший ґудзик має діаметр 2,7 см, товщину – 0,8 см, висоту вушка – 0,7 см, ширину вушка – 0,7 см, масу – 6,28 г. Поверхня окислена, має механічні пошкодження. Ґудзик виготовлений з двох відлитих з бронзи частин, які спаяні між собою, пустотілий. У поперечному перерізі еліпсоподібний. Зовнішня сторона прикрашена круговим рифленням; у центрі 6-пелюсткова квітка, між пелюстками якої зображені наконечники стріл. Вушко округлої форми, з круглого в поперечному перерізі дроту, припаяне. З двох сторін від вушка два отвори діаметром 0,15 см (рис. 2.2). Аналогічні ґудзики, хоча дещо менші та з іншим малюнком, знайдені в Бернардинському костелі в Дубно. Ще один ґудзик відлитий з бронзи. Його діаметр 1,6 см, товщина – 0,1 см, ширина вушка – 0,6 см, діаметр отвору – 0,3 см, маса – 1,07 г. Поверхня окислена, корозована, вкрита закисом міді. Ґудзик розламаний навпіл. Більша частина вушка втрачена, проте є можливість визначити діаметр отвору. Лицьова пластина гладка, без зображень. Ще два ґудзики являються аналогічними до описаного, але відрізняються розмірами. Перший має діаметр 1,35 см, товщину 0,1 см, висоту вушка 0,6 см, ширину вушка 0,5 см, діаметр отвору – 0,3 см та масу 1,36 г. Другий діаметром 1,2 см, товщиною 0,1 см та масу 0,53 г.
Ще один ґудзик відносимо до кінця XVIII – ХІХ ст. Його діаметр 1,1 см, висота – 0,7 см, маса – 0,91 г. Поверхня окислена, сильно корозована, частина виробу втрачена. Виріб округлої форми, у поперечному перерізі напівкруглий. З внутрішнього боку конусоподібний, вушко втрачене. Із зовнішнього боку прикрашений вставленим у виріб ограненим прозорим склом.
Досить цікавим є полковий ґудзик, штампований з латуні. Його діаметр 2,25 см, товщина – 0,1 см, висота вушка – 0,6 см, діаметр отвору – 0,3 см, маса – 3,72 г. Поверхня окислена, злегка корозована. Ґудзик опуклий. На зовнішній стороні цифра «23», що свідчить про те, що він належав 23-му полку (рис. 2.3). Для Кам’янця-Подільського найімовірніше ґудзик належав одному з військових 23-го Азовського єгерського полку або 23-го Українського піхотного полку, які дислокувалися в місті у 30-50-х рр. ХІХ ст.
Найпізнішим є штампований з латуні ґудзик, який ми відносимо до ХІХ – початку ХХ ст. Його діаметр – 2,3 см, товщина – 0,5 см, висота вушка – 1,0 см, ширина вушка – 0,8 см, маса – 5,64 г. Поверхня окислена, корозована, сильно деформована. Пластина з вушком виготовлена окремо і потім вставлена в штамповану частину, після чого загнули край. Дріт вушка прямокутний у перерізі. На зовнішній поверхня сильно потерте зображення двоголового орла (рис. 4.4).
Отже знайдені ґудзики репрезентуються період XVII – початку ХХ ст. Представлені вони як ґудзиками масового використання, так і тими, що могли собі дозволити тільки заможні представники суспільства, оскільки вони мають досить складну технологію виготовлення з використанням срібла, позолоти, сердоліку. Також представлений один екземпляр полкового ґудзика.
Коментарі
Дописати коментар